Сухі будівельні суміші для затирання швів
штрокий асортимент
Planol Pflasterfugenmörtel

Цементний розчин з пластичними добавками, для затирання високонавантажених швів бруківки з натурального каменю.
Технологічна карта продукту
Planol Pflasterfugenmörtel 240

Цементний розчин з рейнським трассом, для затирання високонавантажених швів бруківки з натурального каменю.
Технологічна карта продукту
Planol Drain 25

Водопроникний розчин на цементній основі для мощення, укладання тротуарної плитки на терасах, доріжках і під'їзних шляхах.
Технологічна карта продукту
Planol Fuga 20

Затирка з трассом для заповнення швів, виготовлений у заводських умовах на основі добірних заповнювачів, високоякісних цементів, вулканічного туфу (шлаків) і добавок, готовий до використання після додавання води.
- для розшивки в цегляних стінах і стінах з природного каменю
Технологічна карта продукту
Planol Bettungsmörtel 454

Цементний розчин для використання в бетонних, залізобетонних і попередньо напружених бетонних конструкціях в дорожньому, гідротехнічному і промисловому будівництві.
Технологічна карта продукту
EuroHarz® FF 40

Однокомпонентний ущільнювальний матеріал на основі поліуретану, з можливістю пружної деформації до 25%.
Після реакції з вологою, що міститься в повітрі, маса перетворюється на гнучкий і міцний матеріал, який легко рухається у швах.
Технологічна карта продукту
Порівняння характеристик
Словник термінів
Розчин типу SPCC

Розчин модифікований полімерами. Полімерцементними називають цементні бетони, у яких, з метою надання підвищеної міцності на розтяг і стиск, зниженої корозійної стійкості, стиранності, використані добавки водорозчинних полімерів або полімерів, що емульгуються. Полімерцементні бетони широко використовуються для покриття підлог у будівлях промислового і цивільного призначення, влаштування доріг і аеродромів, виготовлення оздоблювальних сумішей, клеїв (як готових до застосування, так і сухих), мастик , корозійно-стійких покрить.
Антикорозі́йний за́хист

Комплекс заходів, що запобігають корозії або зменшують її швидкість. Для уникнення корозійного руйнування матеріалів та конструкцій застосовують первинний і вторинний антикорозійний захист.
Ін'єктування

Ін'єктування - це процедура введення рідкого гідроізоляційного матеріалу в пошкоджену поверхню (бетон, залізобетон, фундамент) з метою її герметизації або посилення. Може здійснюватися як під тиском, так і самопливом через попередньо пробурені отвори. Гідроізоляція методом ін'єкції - це максимально ефективна технологія, що дозволяє усунути причини і наслідки проблеми, що виникла без демонтажу елементів оброблюваних будівельних конструкцій, виконання складних і трудомістких земляних робіт або виведення відремонтованої конструкції з ладу.
Сфера застосування ін'єкційної гідроізоляції:
  • Шви: деформаційні, холодні, з'єднувальні;
  • Тріщини, порожнечі, порожнини;
  • Примикання стін з основою або перекриттям;
  • Місця проходу інженерних комунікацій;
  • Капілярна відсічна гідроізоляція;
  • Вуальная гідроізоляція.
Вологе торкретування

Даний метод передбачає попереднє виготовлення розчину і його транспортування в розпилювач через шланг за допомогою бетононасосу.
Сухе торкретування

Сухе торкретування - це формуванням бетонного шару за рахунок швидкісної подачі складових на поверхню з ефектом адгезії та ущільнення
Відскок при нанесені

% відскоку суміші від поверхні, при нанесенні суміші.
Для горизонтальних поверхонь - 10%
Для вертикальних - 20%
Для потолка - 30%
Тобто, при приготуванні 100 кг речовини для торкретування та нанесення на вертикальну поверхню, 80 кг залишится на стіні а 20 кг ( 20%) відскочить від стіни.
Суміш після відскоку не використовують для повторного нанесення.
Дрібнозерниста мінеральна шпаклівка

Це штукатурка з тонкою делікатною текстурою – її структура більш витончена й гладка, ніж у грубозернистої маси. Більш за все, використовується для фінішних робіт.
Суміші відрізняються розміром зерна - у стартовій шпаклівці розмір зерна великий, а в фінішній - невеликий. Якщо пропустити етап нанесення фінішної шпаклівки, то поверхня буде нерівною і зернистою на дотик (при обробці тільки стартовою шпаклівки)
Сульфатостійкий цемент

Сульфатостійкий цемент захищає отриманий з нього бетон на всіх стадіях життя конструкції: починаючи з моменту бетонування, закінчуючи постійним захистом протягом усього життя ЗБВ. Сульфатостійкі цементи розроблені для забезпечення довговічної експлуатації бетонів і розчинів у середовищі, де концентрація солей може бути в десятки разів більше від норми.
Ремонтні суміші

Це розчин, що швидко схоплюється, на цементній основі.
Застосовується для швидкого ремонту елементів бетонних конструкцій, кріплення, анкерування, закладання тріщин і т.д.
Може наноситися на підлогу, стіни та стелі.
Розчин для ремонту конструкцій,
які знаходяться частково, або повністю під водою.

Мається на увазі вид робіт, коли потрібно проводити ремонтні роботи безпосередньо у воді. Особливо актуальне питання, для ремонту частини опори мосту, що знаходиться у воді. Такий продукт як EuroCret PZN має досить невелику кількічть схожих матеріалів на ринку України. Можна сказати, що це декілька продуктів всього. Тому EuroCret PZN - досить унікальне рішення в будівництві.
Гідрофобізатор

Гідрофобізатор — це спеціальний хімічний склад (розчин), який використовується для надання матеріалам властивості водовідштовхування. Ці речовини часто застосовуються для обробки різних будівельних матеріалів, таких як бетон, цегла, дерево, камінь, щоб захистити їх від впливу вологи та покращити їх довговічність.
Силоксанова суміш
( рідина)

Пропитка-гідрофобізатор. Гідрофобна пропитка призначена для поверхневої гідрофобізації основ з метою отримання фінішного водовідштовхувального покриття. Силоксан придатний для нанесення на бетон, цеглу, природній піщаник, мінеральні штукатурки та пористі основи. Також можна використовувати для гідрофобізації водоемульсійних фарб та акрилових штукатурок. Силоксан не підходить для обробки слабо адсорбуючих, щільних природніх каменів,особливо для вапняку та мармуру. Можна використовувати для внутрішніх та зовнішніх робіт.
Поверхнева твердість

Поверхнева твердість матеріалу визначається за шкалою Мооса.
Вона була розроблена в 1812 році німецьким мінералогом Фрідріхом Моосом. Кожному номеру присвоюється певний матеріал, який використовується для тестування поверхні — її стійкості до подряпин.
Ось, що ми маємо по черзі:
  • 1 — тальк;
  • 2 — гіпс;
  • 3 — кальцит;
  • 4 — флюорит;
  • 5 — апатит;
  • 6 — ортоклаз;
  • 7 — кварц;
  • 8 — топаз;
  • 9 — корунд;
  • 10 — діамант.